Вторинне безпліддя у жінок ✚Донор сперми ✚

За статистикою репродуктивних порушень, 12% жінок відчувають труднощі із зачаттям або збереженням вагітності. Однією з серйозних проблем стає вторинне безпліддя, коли неможливість зачаття діагностується після попередньої однієї або декількох успішних вагітностей і часто застає зненацька, адже раніше проблем не було.

Для багатьох пацієнтів діагноз стає шоком і джерелом психологічних проблем-якщо перша дитина вже народжений, чому то складно зачати і виносити ще одного?

Порушення фертильності вторинного генезу поширене і діагностується не менше часто, ніж первинного, хоча і приваблює менша увага, внаслідок наявності раніше народжених дітей, але є серйозною медичною проблемою, яка потребує грамотного підходу.

Ця стаття допоможе розібратися з самими насущними питаннями, які виникають у які зіткнулися з цією проблемою

Вторинне безпліддя – що це за діагноз?

Лікарі можуть запідозрити таку проблему у жінок (або пар), які безуспішно прагнуть завагітніти або виносити доношену вагітність повторно, при раніше вдалій анамнезі попередньої вагітності і пологів.

Цим порушення фертильності вторинної природи відрізняється від неможливості мати дітей у первинно-безплідних пацієнтів.

Фактори, які повинні насторожити, мотивувати звернутися до лікаря-фахівця і пройти обстеження:

Якщо вік партнерів молодше 35 років-неможливо завагітніти після року або більше регулярних і частих статевих контактів без засобів контрацепції.
У віці від 35 років і старше – відсутність вагітність за шість місяців при незахищеному сексі.
Наявність в анамнезі факторів ризику безпліддя (нерегулярний, менструальний цикл, інфекції сечостатевої системи, ендометріоз, міоми та ін.), В такому випадку рекомендується пройти раннє обстеження.

Якщо зачаття відбувається, але настала вагітність кожен раз переривається, т. Е. Можливо зачати дитину, але не виносити, така ситуація теж відноситься до проблем фертильності вторинної природи.

Причини виникнення у жінок безпліддя вторинного типу

Етіологія подібної патології має багато спільного з первинним безпліддям. Процес настання вагітності може бути порушений на будь-якому з етапів – від формування яйцеклітини і сперматозоїдів до запліднення та імплантації ембріона в порожнину матки.

Подібна проблема у жінок може бути виникає через низку проблем:

Порушення процесу овуляції, зниження оваріального резерву (проблеми з кількістю або якістю яйцеклітин), жінки народжуються з обмеженим їх кількістю, після народження у дівчинки вже не утворюються нові, а з віком в яєчниках зменшується кількість яйцеклітин належної якості, у решти вище ймовірність хромосомних порушень.
Порушення прохідності маткових (фаллопієвих) труб, по яких яйцеклітини переносяться з яєчників в матку – причини непрохідності є інфекції органів малого таза (ЗПСШ -хламідіоз, гонорея та ін.).
Синдром полікістозних яєчників – захворювання, що характеризується гормональним дисбалансом і порушеннями роботи яєчників.
Ендометріоз- тканину ендометрію, в нормі що вистилає порожнину матки, зростає на інших органах – яєчниках, маткових трубах, і порушує їх функції, викликаючи безпліддя.
Патологія матки, такі як міоми або поліпи -доброякісні (ракові) новоутворення.
Ускладнення, пов’язані з попередньою вагітністю, або хірургічними втручаннями на органах жіночої статевої сфери, наприклад сполучнотканинні рубці після абортів або кесаревого розтину, які можуть привести до утворення спайок всередині матки, що заважають прикріпитися заплідненої яйцеклітини.
Аутоімунні, генетичні захворювання або патологія ендокринної системи, викликають неправильне вироблення певних гормонів: хвороби щитовидної залози, діабет, ревматоїдний артрит.
Фактори ризику, що призводять до дисфункції яєчників і порушення фертильності це можуть бути шкідливі звички (зловживання алкоголем, куріння), вік (біологічний пік фертильності 20 лети далі знижується), надмірна вага або дистрофія, прийом певних ліків.

Чоловічий фактор – що це?

У пар, які страждають вторинними проблемами з фертильністю, в 8% випадків першопричина лежить в площині чоловічого фактора. Тобто при різних порушеннях або патологічних станах організму чоловіка. Негативний вплив на чоловічу репродуктивну систему багато в чому відбувається внаслідок комплексу причин.

Вони можуть включати гострі і хронічні захворювання, в тому числі ендокринного характеру, урогенітальні травми, а також психологічний стан, спосіб життя і фактори навколишнього середовища.

Причини безпліддя вторинного типу у чоловіків часто схожі з тими, що викликають первинне, в їх число можуть входити порушення на будь-якому етапі- від вироблення гормонів до еякуляції.

Порушення гормонального балансу буває декількох видів:

Андрогенний дефіцит – нестача чоловічих статевих гормонів, в основному, тестостерону інгібіна, які відіграють важливу роль в процесі сперматогенезу (виробництва сперми) -складні, тривалому і дуже упорядкованому процесі клітинного ділення і диференціювання, регульованому ендокринними сигналами.
Надлишок жіночих гормонів (пролактину і естрогену, які в нормі присутні у чоловіків у відповідних малих кількостях), що може бути викликано аденомою гіпофіза (найчастіша причина підвищення рівня пролактину) – доброякісним утворенням, стимулюючи вироблення надмірної кількості пролактину і розвитку гінекомастії – збільшення грудних залоз. Також цьому сприяє підвищений рівень ТТГ (гормону, що впливає на синтез щитовидною залозою її гормонів).
Підвищення рівня кортизолу (так званого гормону стресу) – виробляється в надниркових залозах і комплексно впливає на всю чоловічу статеву сферу. Незначне підвищення концентрації кортизолу може бути викликано тривалим хронічним нерозв’язним стресом, значне – результат органічних патологій: новоутворення в гіпофізі (хвороба Кушинга) або в надниркових залозах (синдром Кушинга).

Порушення виробництва, функцій або транспорту сперми, а також проблеми з морфологією і рухливістю сперматозоїдів:

Азоспермія-повна відсутність в еякуляті сперматозоїдів – одна з найважчих причин безпліддя. Але, і це вигідно відрізняє діагноз при вторинному, при якому азооспермия часто має обструктивную (екскреторну) природу, тобто, сперматозоїди не потрапляють в еякулят через непрохідність еякушляхів. А первинне може бути викликано необструктивною (секреторною) азооспермією внаслідок генетичних патологій, при якій сперматозоїди просто не формуються в яєчках.
Олігоспермія-скорочення кількості життєздатних сперматозоїдів в еякуляті по відношенню до норми. Може бути викликана віковими змінами репродуктивної системи, різними захворюваннями.
Аспермія-порушення утворення і виведення насінної рідини. Тобто при статевому акті з збереженою потенцією еякуляція відсутня. Проблеми цього типу можуть вирішуватися симптоматично, іноді хірургічним шляхом.
Варикоцеле – патологічне розширення вен сім’яного канатика і яєчка, що перешкоджає природному кровопостачанню і сперматогенезу.Внаслідок особливостей впливу варикоцеле на тканини яєчка в останньому може розвиватися асептичне аутоімунне запалення з пригніченням сперматогенезу. Саме тому варикоцеле є одним з основних факторів чоловічого безпліддя, в тому числі і вторинного.
Психічні розлади, що перешкоджають нормальному проведенню статевого акту і зачаття. Не варто применшувати вплив психологічних факторів на роботу чоловічої статевої сфери, яка вкрай чутлива до змін тонких налаштувань і ментального фону.

Методи діагностики жіночого вторинного безпліддя

Терапія такого типу безпліддя у жінок в першу чергу починається з виявлення його причин, а саме, за умови достовірної і точної діагностики. Лікар порекомендує зробити лабораторні аналізи і пройти апаратні дослідження та інші процедури.

Зазвичай обстеження включає:

Для жінок – гінекологічний огляд, для чоловіків – огляд уролога і спермограма – оцінка якості та кількості сперми.Вона проводиться в спеціальних клініках або банках сперми, в яких відбираються донори сперми;

Аналізи крові – загальний (виявляє базові порушення і виявляє вогнища захворювань), на біохімію (показує порушення роботи органів), на згортання крові і на гормональний статус (прицільне дослідження ендокринних відхилень) – досліджується вміст пролактину, прогестерону, лютеїну, естрадіолу, тестостерону, гормонів щитовидної залози;

Аналізи на інфекції. Важливо виключити ЗПСШ, гепатит, герпес, цитомегаловірус;

Тест на овуляцію;

Кольпоскопію (ендоскопічний огляд піхви і шийки матки за допомогою спеціального оптичного приладу), пі необхідності, взяття мазка зі слизових;

Візуалізують дослідження маткових труб: рентгеноскопія (гістеросальпінгографія) і соногістерографія;

Трансвагінальное або трансректальне УЗД органів малого таза, а також УЗД щитовидної залози. Для чоловіків – УЗД мошонки;

Посткоїтальний тест (проба Шуварского) дозволяє визначити рухливість сперматозоїдів в порожнині шийки матки. Порушення між партнерами на біохімічному рівні здатні привести до перешкод до зачаття.

Генетичні дослідження – аналіз спадкових відхилень на предмет хромосомних патологій (каріотипування), дозволяє виявить можливий відсоток ймовірності генетичних відхилень у ембріона.

Якщо результати діагностики організму жінки будуть в нормі і не викличуть у лікаря необхідності проводити більш детальне обстеження, він порекомендує партнеру також пройти докладні тести на чоловіче безпліддя.

Лікування вторинного безпліддя у жінок

Після з’ясування причин подібної проблеми, доктор зможе розробити поетапний план лікування, щоб максимально збільшити шанси на зачаття до переможного результату.

Буде потрібно поетапна терапія в клініці репродуктивної медицини з комплексної корекцією гормонального фону, лікуванням запальних захворювань або інфекцій, регуляцією статевого життя за календарем фаз менструального циклу та ін.

Варіанти лікування вторинного безпліддя можуть включати:

Прийом ліки, що стимулюють овуляцію (Меногон, ПрегнілГонал і ін.);
Інсемінація- штучне запліднення жінки спермою партнера або донорської в разі імунологічної несумісності (сперматозоїди не можуть нормально функціонувати в середовищі цервікального каналу і матки);
Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) при непрохідності фаллопієвих труб, і, якщо причини криються в нежиттєздатності сперматозоїдів партнера, потрібно донор сперми;
Хірургічне втручання для нормалізації прохідності репродуктивних шляхів – як маткових труб, так і еякуляційних проток;
Сурогатне материнство- гестаційне донорство (виношування в матці іншої жінки плоду, зачатого екстракорпоральне з яйцеклітини і сперматозоїда подружжя) позитивно вирішує проблему вторинного безпліддя, якщо всі попередні методи терапії виявилися неефективні.

Слід пам’ятати, що діагноз вторинного безпліддя у жінок і чоловіків – не вирок.

Сучасна медицина володіє вражаючим потенціалом в справі ефективного лікування обох партнерів і дає не ілюзорну надію на успішне зачаття. На жаль, пацієнти з повторними проблемами із зачаттям рідше звертаються за лікуванням, ніж первинно-безплідні через «неявності» і знецінення проблеми.

Час – важливий фактор.

Варто пам’ятати, що даний тип порушення фертильності може наносити не тільки фізичний, але і емоційний шкоди. Тому коли виникає питання «що робити», то зрозуміло, потрібно звертатися до фахівців після безуспішних спроб зачати дитину протягом 8-12 місяців. А людям старше 35 років або з будь-якими захворюваннями -навіть раніше.

Також важливо обговорювати з лікарем всі проблеми, навіть ті, які здаються маловажливими. А ще, залишатися сильними, спиратися на підтримку близьких і не втрачати надію. І тоді можна очікувати, що мрії про довгоочікуване маля збудуться.