Для успішного результату протоколу ЕКЗ необхідно ретельно і добре контролювати всі етапи процедури. Однією з важливих стадій є якісна оцінка ооцитів (яйцеклітин) і запліднених поза організмом ембріонів, обраних для перенесення в матку.
Від результатів цього багато в чому залежить, наскільки вдалими будуть спроби екстракорпорального запліднення і виношування довгоочікуваної вагітності.
Процес скринінгу яйцеклітин з метою відбору на ЕКЗ, щоб використовувати максимальні шанси на вагітність, проводиться до екстракорпорального запліднення. Оцінка і відбір ембріонів – після.
Що таке якість ооцита
Багатьох пацієнток, що проходять протокол ЕКЗ, хвилює питання, чи можна поліпшити якість ооцитів. Адже, хоча сперматозоїд і вносить істотний внесок у формування нової людини, доля зародка в основному визначається яйцеклітиною.
Для успішного запліднення вона повинна досягти певної стадії зрілості, і тільки тоді буде здатна взаємодіяти зі сперматозоїдом і створити після запліднення життєздатний здоровий ембріон.
Чи впливає вік жінки на якість яйцеклітин?
Яйцеклітини закладаються в яєчниках дівчинки ще до її народження, потім протягом життя нові не утворюються, а лише дозрівають в фолікулах відповідно до жіночого репродуктивного циклу.
На те, які вони будуть впливає багато факторів: вік, спосіб життя, рівень вироблення гормонів і т.д.
Домогтися покращення якості репродуктивних клітин непросто, потрібно поєднання медичних методів і дотримання ЗСЖ з ранніх років.
Молоді жінки мають яйцеклітинами досить хорошої якості для зачаття і народження дітей. Але вік впливає на репродуктивний потенціал негативно, після 35 років статеві клітини можуть поступово втрачати морфологічні ознаки зрілості, необхідні для формування повноцінного плода.
В цьому випадку ми покращуємо очікуваний результат проведенням відповідної гормональної терапії (стимуляції).
При процедурі ЕКЗ до взяття яйцеклітин за допомогою пункції проводиться стимулююча гормональна терапія, спрямована на прискорене дозрівання яйцеклітин і дозволяє поліпшити їх показники.
Роль і робота яйцеклітини
Яйцеклітина дозріває в фолікулі яєчника, це найбільша окрема клітина організму.
Фолікул – особлива структура, яка відповідає за харчування і регуляцію дозрівання яйцеклітини.
Послідовні ядерні і цитоплазматичні зміни в міру зростання фолікулів – як при природному, так і при стимульованому циклі – дуже важливі, в ході їх синтезуються і акумулюються необхідні для розвитку плода з’єднання.
Яйцеклітини оточені захисної глікопротеїновими, т.зв. блискучою оболонкою (при мікроскопії помітно, як вона заломлює світло).
Зрілий, він покритий фолікулярним епітелієм (кумулюс), утворюючи ооцит-кумулюсні комплекс (ОКК).
Яйцеклітина – клітина з унікальною високоспеціалізованої диференціацією, від неї залежить:
- створення, активація та контроль ембріонального генома;
- підтримка основних процесів (клітинний гомеостаз, метаболізм і розвиток клітинного циклу на ранньому етапі ембріогенезу).
Як перевіряють якість ооцита?
Всі дані по оцінці яйцеклітин і запліднених ембріонів вносяться в ембріологічний протокол – документ, послідовно фіксує всі показники за будь-якої процедури ЕКЗ.
Прийнятність жіночої репродуктивної клітини – поняття багатофакторное і включає ряд характеристик.
У клінічній практиці ооцити, точніше ооцит-кумулюсні комплекси (ОКК), оцінюють за критеріями:
- зрілості (основний визначальний фактор);
- розміру;
- морфології.
Саме від цих параметрів залежить подальше благополучне розвиток заплідненого ембріона.
Початковий скринінг ооцитів проводиться лікарем-ембріологом за допомогою візуального спостереження в бінокулярний мікроскоп за допомогою стандартного світла або мікроскопії в поляризованому світлі безпосередньо після отримання ОКК методом трансвагінальної пункції преовуляторних фолікулів яєчника.
В ході перевірки якості жіночих репродуктивних клітин, їх оцінюють по візуальному увазі таких структур:
- цитоплазма;
- полярне тільце;
- вітелліновий шар.
Про якість свідчить однорідність і єдиний колір цитоплазми, відсутність гранул. У зрілих ооцитах помітні перші полярне тільце.
Про її відсутності – деформації, темний колір, присутність вакуолей і гранул.
У ембріологічному протоколі ОКК, кумулюс якого візуально прозорий, отримує оцінку «1-1», він містить зрілий ооцит.
Остаточну оцінку стану проводять лікарі після очищення ооцита перед проведенням запліднення.
- Зрілий, готовий до запліднення ооцит позначають абревіатурою MII.
- Незрілі, невідповідні– MI і GV.
- Deg – з повною дегенерацією.
Поряд з якісними яйцеклітинами можливе отримання незрілих, дегенеративних і зруйнованих.
В середньому, серед ооцитів в стимульованому циклі, більшість – готові до запліднення, 5-20% – незрілі, при правильній терапії їх статус можна підвищити, 2-5% – дегенеративні, тобто не придатні.
Відсоток невідповідних клітин збільшується в залежності від віку.
Оцінка початкового якості ембріонів і на 2-3 день розвитку
Ретельна оцінка результативності запліднення проводиться регулярно протягом певних проміжків часу за допомогою вивірених методів аналізу в лабораторії.
Протягом доби, наступних за взяттям преовуляторних яйцеклітин, які вважають першим днем розвитку ембріона, лікарі спостерігають первинну динаміку минулого запліднення яйцеклітини.
Презигота і зигота
Після з’єднання генетичного матеріалу сперматозоїда і яйцеклітини в лабораторії in vitro, шляхом їх безпосереднього злиття (ЕКЗ), або ін’єкційного впровадження генома сперматозоїда в яйцеклітину (ІКСІ), через 16-18 год. Спостерігається стадія презиготи. яка представляє собою ооцит, в якому є жіночий і чоловічий пронуклеуси, але їх генетичний матеріал спостерігається окремо і ще не пройшов злиття.
В організмі (тобто in vivo) ця стадія запліднення проходить в фаллопієвій (маткової) трубі.
Лікар-ембріолог протягом першої доби оцінює, наскільки адекватно відбувся процес запліднення.
У нормі правильно минулий його ооцит містить 2 видимих пронуклеуса, інші варіанти є аномальними відхиленнями і виключаються з подальшого культивування.
Зигота (запліднена яйцеклітина) – ембріон в першу добу розвитку, пронуклеуси вже злилися, і почалося клітинний розподіл.
Фаза дроблення відраховується від другої доби ембріогенезу (тобто 2-3 день). Дробленням називають синхронне клітинний розподіл зиготи на однакові бластомери, які володіють тотипотентністю, тобто мають можливості дати початок будь-якій клітині організму.
На стадії дроблення придатність зародка для ЕКЗ оцінюють за ступенем однаковості бластомерів: чим більше вони рівномірні, тим він більш адекватно за критеріями для імплантації.
Його оцінка на цій стадії розвитку проводиться по:
- числу бластомерів (з їх цифрової кодифікацією);
- іншими критеріями, наприклад, наскільки рівномірно бластомери, чи є фрагментації та ін. – записується за допомогою букв a, b, c, d і їх поєднань.
4-е добу ембріонального розвитку
У перші три доби ембріогенезу поділ клітин йде бінарному – кожна з них надвоє, використовуючи енергію із запасів самої яйцеклітини.
Четверту добу – точка відліку початку клітинної диференціація, частина з них дасть початок формуванню зародка, від інших залежить забезпечення правильної імплантації його в ендометрій матки і формування плаценти.
3-4 добу від запліднення – час максимальної чутливості до негативних впливів.
Морула
Зигота шляхом ембріонального ділення перетворюється в Морула.
На третю-четверту добу відбувається утворення морули, так називають ембріон, що складається з приблизно 16-32 клітин (бластомерів), сферичної форми.
Досягнувши 16-клітинної стадії, морула диференціюється:
- внутрішні бластомери стають ембріобласта;
- поверхневі – трофобласт.
В процесі бластомери утворюють компактну кулясту структуру, міжклітинні контакти зміцнюються, зовнішня поверхня морули згладжується, відбувається компактизація.
Для оцінки якості морули використовують критерій компактизації.
Позначення | Ступінь компартіцації | Оцінка якості |
А | Повна, 100% бластомерів. Клітинні мембрани візуалізуються нечітко, без’ядерні елементи відсутні | найбільш висока |
В | Компактизовані 75% бластомерів і більш, без’ядерних елементів менше 20%. Ембріон сферичної форми з гладкою поверхнею | середня |
С | Часткова, середня – 50% бластомерів. Без’ядерних елементів 20 – 50% | задовільна |
D | бластомеров менше 50%, спостерігаються некомпактизовані і фрагментарні, без’ядерних 50% і більше. | неякісний |
Оцінка запліднення в стадії бластоцисти
У нормі, період від завершення 4-х до середини 6-х діб розвитку ембріона (в середньому, найбільш часто – 5-ту добу, дуже рідко на 7-е) відбувається перехід до формування наступної стадії.
При переході на неї в Морула утворюється бластоцистознапорожнину – простір, заповнений рідиною. Коли вона досягає 20% від обсягу морули, остання іменується бластоцистой.
Це найбільш складно організована стадія ембріона, яка існує в лабораторії ЕКЗ поза тілом матері (до імплантації в порожнину матки).
Після стадії бластоцисти, що пройшли самий пильний і строгий відбір повноцінні ембріони будуть імплантовані жінці.
У будові бластоцисти виділяють дві клітинні групи:
- трофектодерма (зовнішній шар – одношаровий епітелій поверх бластоцистозной порожнини) – в подальшому дасть початок плаценті і всім зародковим оболонокам;
- внутрішньоклітинна маса (прилягають один до одного клітини, що утворить саму бластоцисту) – матеріал для формування всіх тканин і органів плоду.
На стадії бластоцисти оцінити якісні характеристики ембріона досить непросто внаслідок складності його структури.
Але все ж основні критерії зводяться до:
- розміри бластоцистозной порожнини;
- якість трофектодерми;
- якість внутрішньої клітинної маси.
Оцінка кодифицируется буквено-цифровим позначенням, де від 1 до 4 оцінюється розмір бластоцистозной порожнини, а латинськими літерами А – З характеризується внутрішньоклітинна маса (перша буква) і трофектодерма (відповідно, друга).
Також береться до уваги стадія проходження бластоцистой етапу «хетчингу» – розриву нею навколишнього ембріон гладкою «блискучої» оболонки (в ході природного запліднення остання полегшує проходження бластоцисти по маткових трубах в порожнину матки і прикріплення):
- Цифра 5 присвоюється бластоцисти, що пройшла «хетчінг».
- Цифра 6 – якщо бластоциста не просто пройшла його, а встигла повністю вивільнитися з «блискучою» оболонки.
При визначенні якості ембріона більш пріоритетне значення має літерна класифікація, ніж цифрове позначення розміру бластоцистозной порожнини.
Оскільки ембріони мають варіативними індивідуальними особливостями, і кожен може розвиватися по-різному темпі, тому будь-який показник порожнини (число) лежить в межах норми.
Показники ступеня розвитку трофектодерми і внутрішньоклітинної маси:
- А – найкраща якість;
- С – найгірший варіант.
Позначення | Кількість клітин і їх щільність в бластоцисти | Оцінка |
А | Більше, розташовані щільно | Відмінне |
В | Середня, пухко | Середня |
С | Мінімальна | Погане |
Позначення | Стан трофектодерми (число клітин) | Оцінка |
А | багато | Відмінне |
В | середня кількість | Середня |
С | мало | Погане |
Для прикладу, за наведеною класифікацією оцінки якості ембріонів по бластоцита:
- чудової якості: 3АА-6АА (включно);
- середньої якості 1АВ, 2ВВ тощо.;
- оцінка С – якість погана, не підходять, не дивлячись на числові характеристики.
4АА є кращим, ніж 2ВВ.
Як поліпшити шанси на успішне проведення ЕКЗ?
При відборі яйцеклітин для запліднення використовувати мають максимальні оцінки якості, а ембріони для підсадки в матку – ті, у яких найвищі літерні показники. Орієнтуватися в них допоможе наведена інформація даного сайту.
За прийнятим протоколу для проведення ЕКЗ при лікуванні безпліддя відбираються 1-3 ембріона кращої якості з запліднених.
Скринінг прийнятності яйцеклітин дозволяє провести відбраковування неналежної якості і дає право відібрати генетичний матеріал, найбільш підходящий для ЕКЗ.
Якщо належні ембріони були отримані в більшій кількості, то «запасні» екземпляри піддаються кріоконсервації ( «заморожування»), що підвищує перспективи при невдалості попередніх спроб.